« Афганістан – то біль і смуток, чиєсь обірване життя» для учнів 7 класу. Учні зробили висновок, що Таня як і багато інших молодих людей йшли туди не за орденамиі медалями, вони свято вірили, що виконуютьсвій інтернаціональний обов’язок, вони вірили,що несуть визволення народу Афганістану, вірили, що йдуть не воювати а захищати. Головне питання, на яке діти шукали відповідь:
- Чи є у війнах переможці?
Ні. У війнах не може бути переможців, бо всі в них переможені тим, що війна – це смерть, яка забирає найдорожче у людини – її життя; бо війна – це каліцтво, як духовне, так і фізичне; бо війна – справжній ад. Можна побудувати дороги, нові міста, зорати поле і посіяти зерно, підняти господарство. Але примусити битися серце у мертвої людини – неможливо; залікувати зранену душу, не залишивши величезного рубцю – неможливо; не бачити страхітливих снів, коли йдеш у бій і втрачаєш друга – неможливо.
