0 Вишиванка рідна, ну хіба не диво?
В ній ходити модно, стильно і красиво.
Це мистецький витвір, це краса і казка,
У ній душі наснага, материнська ласка.
Я Україні в вишиванці немов в любові признаюся,
За нею серцем вболіваю, за неї Господу молюся!
Тож у шкільному родинному колі
Вишиваєм разом квітку щастя й долі!

0
8 - 9 травня відзначається День пам’яті та примирення та День перемоги у Другій світовій війні. Ці дні нагадують про страшну катастрофу ХХ століття. Друга світова війна стала найбільш кривавою в історії людства. Україна вшановує пам’ять кожного, хто боровся за нашу державу.

Ми згадуємо тих, хто захищав нашу землю та переміг. Ця пам’ять робить нас сильнішими. Вона – запорука того, що в майбутньому подібна трагедія не повториться.

0 Аварія на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 року— найбільша техногенна та екологічна катастрофа за всю історію ядерної енергетики у світі, яка змінила радіаційну обстановку, екологію, долі людей не тільки на європейському континенті, а й у всьому світі. Радіоактивна хмара пронеслася над більшою частиною Європи, східною частиною США.

Чорнобиль — біль не тільки України, це біль усього світу. Ще більш вражаючими були б убивчі наслідки катастрофи, якби не мужність ліквідаторів аварії, що загасили пожежу на Чорнобильській АЕС.

Щороку, вшановуючи річницю з дня Чорнобильської катастрофи учні Лебединського ЗЗСО № 4 взяли участь у тематичній онлайн лінійці.
26 квітня вшановуємо подвиг тих, хто зберіг життя мільйонам, усвідомлюючи масштаби катастрофи, осмислюючи уроки трагедії.

0 Щорічно 9 березня Україна відзначає Шевченківські дні. Життя Великого Кобзаря є прикладом свідомого вибору людини, яка обрала нелегку, сповнену випробувань і боротьби, дорогу служіння рідному народу.

0

«…Ні! Я жива, я буду вічно жити,
Я в серці маю те, що не вмирає…»

Леся Українка прожила життя, сповнене невимовних страждань і гіркоти. Але її творчість звучить оптимістично, у ній на повний голос лунають життєрадісні мотиви. Поетеса живе серед нас, вона не вмерла, а тільки зробила крок у безсмертя.

0 Мово рідна! Ти ж – як море – безконечна, могутня, глибинна. Красо моя! У тобі мудрість віків, і пам’ять тисячоліть, в тобі мово, неосяжна душа народу – його щирість, радощі й печалі, його труд, і піт, ікров, і сміх, і безсмертя його.

0

0

0 На ній і гроно, і пелюстка,
І небо райдуги на ній...
Мов берегиня вроди хустка
Здавен у нашій стороні.

0