ПОРАДИ ПСИХОЛОГА.

Автор: olga от 4-12-2013, 22:45, посмотрело: 850

0 Підготувала практичний психолог Лебединської ЗОШ І-ІІ ст. № 4 Ж.С.Линник
Використана література: 1) Пам’ятки для батьків. // Психолог. – березень - № 12. – с. 15-16; 2) Пам’ятка для батьків // Психолог. – травень - № 20. – 2011. – с. 32; 3) Воловодівська Ж. Робота з обдарованими дітьми. // Психолог. – червень. - №22-23. – 2011. с. 28.

ПІДГОТОВКА ДИТИНИ ДО ШКОЛИ

1. Частіше розмовляйте у присутності дитини про школу, шкільне життя. Спрямовуйте дитину на серйозне ставлення до навчання.
2. Не приховуйте труднощів, які чекають малюка у школі, але формуйте у нього впевненість у їх подоланні.
3. Частіше звертайте увагу дитини на зовнішній вигляд, хороші вчинки школярів.
4. Навчіть сина чи доньку найпростіших навичок самообслуговування (вмиватися, чистити зуби, одягатися, доглядати одяг, акуратно їсти).
5. Привчіть дитину лягати спати та вставати у певний час (лягати спати не пізніше 9-ої години вечора, вставати о 7-й годині ранку).
6. Заохочуйте малюка до малювання кольоровими олівцями, письма ручкою (написання паличок, кружечків, трикутників, квадратиків).
7. Прищеплюйте дитині дбайливе ставлення до книжок, олівців, зошитів, фломастерів. Навчіть їх правильно гортати сторінки.
8. Не стримуйте інтерес до навчання, заохочуйте малюка до набуття знань, обміну враженнями від почутого, побаченого.
9. У будь-якій конфліктній ситуації не принижуйте гідності дитини, прагніть заохотити її до самовдосконалення.
10. Завжди прагніть підтримувати вихователя, вчителя, не критикуйте його в присутності дитини.

АДАПТАЦІЯ ДІТЕЙ ДО ШКОЛИ

1. Поступове вироблення у дитини звички дотримуватися певного режиму дня.
2. Формування навичок самообслуговування (вміння самостійно готувати і прибрати робоче місце складати навчальне приладдя).
3. Розвиток навчальних навичок, навичок спілкування.
4. Організація позитивного емоційного спілкування дитини з учителем, вихователем.
5. Забезпечення міжособистісного спілкування дітей як однієї з найефективніших умов успішної адаптації до навчання у школі.
6. Забезпечення змістовної діяльності першокласників з урахуванням індивідуальних інтересів кожної дитини.
7. Психолого-педагогічна просвіта серед батьків з питань полегшення адаптації до шко¬ли (індивідуальні бесіди, консультації).
8. Проведення спеціальних ігор, спрямованих на розширення кола спілкування, вироблення впевненості, зняття тривожності та стресів.

ПОРАДИ БАТЬКАМ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

1. Вранці будіть дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прорахунки, особливо мізерні, не вживайте образливих слів.
2. Не підганяйте дитину, бо розрахувати час — це ваш обов'язок.
3. Не відправляйте дитину до школи без сніданку: у школі вона багато працює та витрачає сили.
4. Збираючи дитину до школи; побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів, без зауважень: «Дивись, поводься гарно», «Щоб не було поганих оцінок!».
5. Забудьте вислів: «Яку оцінку ти сьогодні отримав?». Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй розслабитися (згадайте, як вам важко після робочого дня). Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитися, вислухайте її.
6. Якщо дитина замкнулась, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, нехай заспокоїться, тоді вона все сама розповість.
7. Зауваження вчителя вислухайте не в присутності дитини. Вислухавши, не поспішайте влаштовувати сварку. Говоріть з дитиною спокійно.
8. Після школи дитина не повинна одразу сідати за виконання завдань, а 2—3 години має відпочити.

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

1. Діти від народження несуть у собі добрі наміри — це великий закон. Але так само, як кожен аромат, навіть найкращий, не може довго насичу¬вати простір, так і добрий намір розпорошується від різноманітних впливів. Дитина — не зла, але дуже швидко засвоює погане. З дрібниць можуть складатися погані звички, які можна назвати ворітьми зла.
2. Уся любов матері повинна бути творчою енергією, дуже спокійною, щоб не пригнічувати дитину, не обтяжувати. Малюк має рости, повною мірою розвиваючи свої здібності і дух.
3. Виховання — надзвичайно важливе: його живить усе піднесене і витончене. Батьки повинні прагнути дати дітям уявлення про дивовижний світ за допомогою високих, прекрасних образів. Виховання буде повним, якщо зможе піднести привабливість духовного, морального блага. Дбайливе виховання відкриває можливість правильної освіти. Родина повинна перейнятися розумінням величезної важливості освіти для сьогодення та майбутнього дітей.
4. Кожне маля приходить у земне життя з уже закладеним характером. Можна піднести сутність людини, але неможливо змінити її. Потрібно, щоб вихователі, вчителі, батьки усвідомили цю істину. Вони повинні, насамперед, розпізнати незмінну природу дитини і докладати зусиль для її вдосконалення.
5. Кожна мати, підходячи до колиски, нехай спершу промовить формулу освіти: «Ти все зможеш!». Усвідомлення «все зможу» не є вихвалянням, а лише усвідомленням своєї внутрішньої сили. Заборони непотрібні, краще переключити увагу дитини на щось привабливіше і корисне.
6. Після трьох років організм сприйнятливий до будь-яких впливів. Після семи років багато чого втрачено. Рука вихователя вже при першому кроці дитини повинна звернути її увагу на далекі світи, вказати на їхню безмежність.
7. Брутальність, неправда, глузування, зрада — неприпустимі.
8. Заохочуйте наслідування хороших справ дорослих.
9. Найкорисніше — вміти поєднати ніжність любові із суворістю обов'язку. Чиста, велика любов народжує шляхетність духу, яка може переродити людину. Любов є Істиною. Радість є особливою Мудрістю. Ласка є частиною Правди.
10. Убережіть дітей від усього помилкового, від поганої музики, лихослів'я, хибних цілей, самозакоханості. Прищеплюйте любов до безперервного пізнання.
11. Потрібно вилучити всі слова-заперечення (поганий, неправильний, недолугий).
12. Невігластво — матір заперечення.
13. Не без причини людина народжується у певній країні і належить певному народу. Дитина від народження несе у собі обов'язок перед Батьківщиною. Той може краще служити людству, хто зробить це з любові до Батьківщини.
14. Увагу слід розвивати змалечку. Потрібно плекати спостережливість із перших днів, пам'ятаючи, що свідомість дітей живе з першої години.
15. У вихованні перше місце належить сприйняттю краси. Людина повинна належати красі. Хто не знає шляхів краси, той не насмілиться звернутися до божественних висот.
16. Слід змалку засвоювати красу звуку. У кожній дитині закладена схильність до звуків, але без виховання вона спить. Маля має слухати прекрасну музику та спів. Особливо зараз, коли світ здригається від ненависті, необхідно відкрити вуха молодого покоління.
17. Грубість принижує людину, це морок невігластва. Чимдуж викорінюйте грубість, жорстокість не тільки в діях, але і в думках. Діти за своєю суттю — не жорстокі, поки не побачать жорстоку дію, яка ніби відкриває для них потік темного хаосу.
18. У випадку виникнення непорозумінь мовчки посидьте разом і подумайте. Незабаром зрозумієте, наскільки корисне таке мовчазне роздумування.
19. Навчіться бути терплячими без потурання і попусту. Вогнем серця намагайтеся пробудити до життя найкращі почуття дитини.
20. Головне - заговорити про духовне Шлях духу, як ніщо інше, розвиває свідомість і очищує життя. Дивіться на бесіди про духовне як на практичну вправу серця. Потрібно очищувати свідомість — це шлях до успіху.
21. Діти гостро сприймають яскраві людські риси. Дорослі часто не реагують на поняття героїзму чи іронізують із цього приводу. Але дати люблять народних героїв. Вони захоплюються подвигами і мріють бачити себе на місці борців за правду. Не можна позбавляти малят цього джерела натхнення. Прекрасний подвиг назавжди осяє добром молоде серце.
22. Інтер'єр будинку також накладає відбиток на все життя дитини. Навіть найбідніше помешкання не ображає духовного почуття. Малята дуже чутливо ставляться до атмосфери в домі. Молитва краще живе в чистому будинку.
23. Уже в дитячому віці виявляються риси характеру і схильності, які слід вчасно розгледіти і розвивати.
24. У суперечках між батьками і дітьми дорослі зазвичай нав'язують малятам гру за своїми правилами замість того, щоб спостерігати, куди спрямовується увага дитини.

Як треба поводитися батькам обдарованої дитини?

- Зрозуміти й усвідомити її неординарність;
- Не ігнорувати унікальність потенціалу;
- Створити умови для заохочення таланту;
- Не проектувати на обдаровану дитину власних заохочень і інтересів
- Не змушувати надмірно захоплюватися улюбленою справою і не перевантажувати;
- Створити атмосферу творчості, не гасити інтерес;
- Тактовно делікатно допомагати;
- Учити програвати і не сприймати будь яку невдачу як трагедію;
- Навчити дитину бути якомога менш вразливою;
- Учити опановувати себе;
- Робити все можливе, аби дитина не занижувала свою самооцінку і водночас не виставляла надмірної обдарованості напоказ;
- Не прославляти її над іншими дітьми в сім’ї ;
- Якомога більше уваги приділяти фізичній активності;
- Урахувати індивідуальність

Категория: Для батьків

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Додавання коментаря

Имя:*
E-Mail:
Комментарий:
  • winkwinkedsmileam
    belayfeelfellowlaughing
    lollovenorecourse
    requestsadtonguewassat
    cryingwhatbullyangry
Вопрос:
Фамилия нашего мэра?
Ответ:*
Введите код: *
оновити, якщо не видно коду