Дитина йде до школи

Автор: olga от 16-04-2014, 21:14, посмотрело: 934

0 Пристосування (адаптація) дитини до школи відбувається не відразу. Це тривалий процес. Лише через 5-6 тижнів поступово підвищуються та стають більш стійкими показники працездатності, у дитини спадає напруження та тривожність.
Шкільна дезадаптованість – це утворення неадекватних механізмів пристосування дитини до школи у формі порушень навчання та поведінки … конфліктних відносин, підвищеного рівня тривожності викривлень в особистусному розвитку.
Доказом успішної адаптації служить:
- Продуктивність навчальної діяльності;
- Позитивне емоційне самопочуття;
- Відсутність внутрішньої напруженості.
Більшість дітей адаптується до школи досить швидко, із задоволенням відвідує заняття, виконує завдання, підкоряється вимогам батьків та вчителів.

Причинами шкільної дезадаптації найчастіше є:
- Неправильні методи виховання у сім»ї;
- Порушення системи стосунків у школі;
- Індивідуальні особливості психічного розвитку дитини, що утруднюють її шкільне життя.

Дитина йде до школи


Поради батькам щодо підтримки дитини в період адаптації до школи

Безумовно, найкращим профілактичним засобом збереження психічного здоров'я в період адаптації до школи є уважне й лагідне ставлення батьків до дитини, розуміння ними її внутрішнього світу, проблем, переживань. Відомо, що не існує готових рецептів та моделей виховання, які можна просто взяти і без змін "прикласти" до своєї дитини. Але незважаючи на це, для полегшення процесу адаптації дитини до школи все ж можна дати деякі рекомендації:
 Повірте в унікальність та неповторність Вашої дитини, в те, що вона дитина неповторна, не схожа на жодну сусідську дитину і не є точною копією Вас самих. Тому не варто вимагати від дитини реалізації заданої Вами життєвої програми і досягнення поставленої Вами мети. Надайте право їй прожити життя самій.
 Дозвольте дитині бути самою собою, з своїми недоліками, слабкостями та достоїнствами. Приймайте її такою, якою вона є. Спирайтесь на сильні сторони дитини.
 Не соромтеся демонструвати дитині свою любов, дайте їй зрозуміти, що будете її любити за будь-яких обставин.
 Не бійтесь "залюбити" свою дитину, беріть її на коліна, дивіться їй в очі, обіймайте та цілуйте коли, вона того бажає.
 Задля виховного впливу використовуйте частіше ласку та заохочення, ніж покарання та осудження.
 Пильнуйте, щоб Ваша любов не перетворилась на вседозволеність та бездоглядність. Установіть чіткі межі та заборони (бажано, щоб їх було небагато – лише основні) і дозвольте дитині вільно діяти в цих межах. Суворо дотримуйтесь установлених заборон і дозволів.
 Не поспішайте звертатись до покарань. Намагайтеся впливати на дитину проханнями – це найбільш ефективний спосіб. У випадку непокори необхідно переконатися, що прохання відповідає віку і можливостям дитини. Лише в цьому випадку можливо використовувати прямі інструкції, накази, що зазвичай достатньо ефективно. І лише у випадку, коли дитина демонструє відкриту непокору, батьки можуть думати про покарання, яке повинне відповідати вчинку, крім того, дитина має розуміти, за що її покарали. Важливо пам’ятатити, що фізичне покарання – тяжка за своїми наслідками міра.

Пам'ятайте:
 Покарання – це моральний замах на здоров'я дитини - фізичне і психічне.
 Не залишайте дитину без заслуженої похвали і нагороди. Ніколи не відбирайте подарованого.
 Краще не карати, ніж карати із запізненням. Запізнілі покарання нагадують дитині про минуле, не дають змоги стати іншою.
 Покараний – значить вибачений. Інцидент вичерпано – сторінку перегорнуто. Про старі гріхи - ні слова. Не заважайте починати життя спочатку!
 Хоч би що трапилось, покарання не повинно сприйматися дитиною як перевага вашої сили над її слабкістю, як приниження.
 Дитина не повинна боятися покарання. Найвразливіше для неї — ваше засмучення.
 Не забувайте: ключ до серця дитини лежить через гру. Саме в процесі гри Ви зможете передати їй необхідні навички, знання, поняття про життєві правила та цінності, навчитеся краще розуміти одне одного.
 Частіше розмовляйте з дитиною, пояснюйте їй незрозумілі явища, ситуації, суть заборон та обмежень. Допоможіть дитині навчитися вербально висловлювати свої бажання, почуття та переживання, інтерпретувати свою поведінку та поведінку інших людей.

Чи готова дитина до школи ?

1. Чи хоче Ваша дитина йти до школи?
2. Чи думає Ваша дитина про те, що у школі вона багато дізнається й навчатися буде цікаво?
3. Чи може Ваша дитина самостійно виконувати справу, яка потребує зосередженості, впродовж 30 хвилин (наприклад, збирати пазли)?
4. Чи Ваша дитина у присутності незнайомих не соромиться?
5. Чи вміє Ваша дитина складати розповіді за картинкою не коротші, ніж із п’яти речень?
6. Чи може Ваша дитина розповісти напам’ять кілька віршів?
7. Чи вміє вона змінювати іменники за числами?
8. Чи вміє Ваша дитина читати по складах або цілими словами?
9. Чи вміє Ваша дитина рахувати до 10 і в зворотному порядку?
10. Чи може вона розв’язувати прості задачі на віднімання й додавання одиниці?
11. Чи правильно, що Ваша дитина має «тверду руку» (розвинуту дрібну моторику)?
12. Чи любить вона малювати і розфарбовувати картинки?
13. Чи може Ваша дитина користуватися ножицями і клеєм (наприклад, робити аплікації)?
14. Чи може вона зібрати пазли з п’яти частин за хвилину?
15. Чи знає дитина назви диких і свійських тварин?
16. Чи може вона узагальнювати поняття (наприклад, назвати одним словом овочі помідори, моркву, цибулю)?
17. Чи любить Ваша дитина самостійно працювати – малювати, збирати мозаїку тощо?
18. Чи може вона розуміти і точно виконувати словесні інструкції?

Кожна позитивна відповідь оцінюється одним балом. Результати тестування залежать від кількості позитивних відповідей на запитання тесту. Отже, якщо балів:
15 – 18 – дитина готова йти до школи. Ви не дарма з нею працювали, а шкільні труднощі, якщо і виникнуть, можна буде легко подолати;
10 – 14 – Ви на правильному шляху, дитина багато чого навчилася, а запитання, на які Ви відповіли “ні”, підкажуть Вам, над чим іще потрібно попрацювати;
9 і менше – почитайте спеціальну літературу, постарайтеся приділяти більше часу заняттям з дитиною, зверніть увагу на те, чого вона не вміє.

Результати можуть Вас розчарувати. Але всі ми – учні у школі життя. Дитина не народжується першокласником, готовність до школи – це комплекс здібностей, що піддаються корекції. Вправи, завдання, ігри, обрані Вами для розвитку дитини, вона легко і весело може виконувати з мамою, татом, бабусею, старшим братом – усіма, хто має час і бажання навчатися разом з дитиною. Добираючи завдання, зверніть увагу на слабкі місця розвитку дитини.

Категория: Для батьків

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.

Додавання коментаря

Имя:*
E-Mail:
Комментарий:
  • winkwinkedsmileam
    belayfeelfellowlaughing
    lollovenorecourse
    requestsadtonguewassat
    cryingwhatbullyangry
Вопрос:
Фамилия нашего мэра?
Ответ:*
Введите код: *
оновити, якщо не видно коду